Подорож на Академію-2017
Кожна подорож закордон власне для мене асоціюється з цікавими пригодами, новими враженнями, обов'язково знайомствами та, безсумнівно, дещицею відпочинку. Поїздка до Академії 2017, що проходила в містечку Естергомі в Угорщині, 31.10 - 5.11, не розчарувала мене по всім параметрам, окрім одного - відпочинок. Звісно, я мала уявлення про той захід, який я планувала відвідати, проте мої очікування значно відрізнялися від реальності. Починаючи від трансфера від аеропорту до місця проведення, закінчуючи розкладом занять - усе було абсолютно новим для мене.
Вперше я опинилася в іншій країні, несучи відповідальність сама за себе. Вперше я поїхала не в складі групи, а лише вдвох разом з Миколою Морозом. Вперше я була на скаутському івенті, який носив освітній характер, а не розважальний. Вперше я була наймолодшою серед учасників. Вперше, вперше, вперше... Саме завдяки цим "вперше" Академія запам'яталася більше та інакше за інші.
Кожного дня цікаві сесії англійською мовою на абсолютно різні теми - від молодіжної політики до соціальних медіа, від прийняття рішень до активних громадян тощо. Деякі лекції мені вже були знайомі з українських тренінгів, про деякі я взагалі не мала уявлення, але кожна з них надала величезну кількість інформації, яка вже починає мені допомагати не лише в скаутингу, а й у звичайному житті.
Нових друзів і наставників я віднайшла в "peer-group", де ми кожного вечора підводили підсумки дня. В "the house of lights" ми проходили вікторини, займалися різними активностями, грали в ігри.
Захоплююче і яскраво пройшов "international evening", де ми з Миколою були повноправними господарями вечора, адже лише ми вдягнули національне вбрання. Кожен вважав своїм обов'язком підійти, зробити комплімент щодо вишиванок, розпитати або сфотографуватися. А останнього дня нас чекала прогулянка Будапештом, де я пристойно поповнила галерею новими фотографіями, а пам'ять - цікавими фактами.
Отже, мій маленький "review": „Тиждень занять був чарівний". Але це невимовно круто, коли ти їздиш не тільки відпочивати, а й навчатися, причому речам дійсно потрібним, тому, що обов'язково знадобиться в житті.
Дякую Академії 2017 за набуті знання, дякую НОСУ за можливість поїхати здобувати їх!
Дибкалюк Ольга,
Київський міський осередок "НОСУ"